Ленд-ліз (Lend-Lease)

Передумови створення програми

Ленд-ліз (Lend-Lease) — державна програма США, яка передбачала передачу союзним державам озброєння, техніки, сировини, продовольства та промислового обладнання без негайної оплати.

Програма була започаткована 11 березня 1941 року, коли президент США Франклін Делано Рузвельт підписав Закон про ленд-ліз (Lend-Lease Act). Спочатку він був спрямований на підтримку Великої Британії, однак після нападу Німеччини на СРСР 22 червня 1941 року його дію поширили й на Радянський Союз. Перший протокол поставок для СРСР набув чинності 1 жовтня 1941 року, а двосторонню угоду між США та СРСР підписали 11 червня 1942 року.

Основні умови програми

Закон передбачав декілька принципових положень:

• військове майно, знищене або використане під час війни, не оплачувалося;
• техніка та обладнання, що залишилися придатними після війни для цивільного використання, підлягали поверненню або оплаті;
• США залишали за собою право визначати обсяги й номенклатуру поставок;
• допомога здійснювалася доти, доки це відповідало інтересам оборони США. 

Масштаби поставок

Загальна вартість американської допомоги СРСР становила приблизно 11 млрд доларів США у цінах воєнного часу (еквівалент понад 200 млрд доларів за сучасною купівельною спроможністю). Якщо врахувати поставки Великої Британії та Канади, загальна допомога союзників становила близько 13,2 млрд доларів.

До СРСР було доставлено близько 17,5 млн тонн вантажів різними маршрутами:

• Арктичні конвої;
• Перський коридор (через Іран);
• Тихоокеанський маршрут;
• повітряна траса АЛСІБ (Аляска—Сибір). 

Основні види поставок

За американськими статистичними даними до СРСР було передано:

• понад 400 000 автомобілів і джипів (Studebaker US6, GMC CCKW, Dodge WC, Willys MB тощо);
• близько 12–13 тис. броньованих машин, у тому числі приблизно 7 тис. танків;
• 11 400 літаків;
• майже 2 000 паровозів;
• понад 11 000 залізничних вагонів;
• близько 4,5 млн тонн продовольства;
• понад 2,6 млн тонн нафтопродуктів;
• десятки тисяч верстатів і одиниць промислового обладнання;
• великі обсяги кольорових металів, вибухових речовин, шин, телефонного обладнання, медикаментів і сировини. 

Найбільше значення для Червоної армії мали саме автомобілі, які значно підвищили її мобільність. Вантажівки Studebaker US6 широко використовувалися для перевезення військ і буксирування артилерії, а також стали базою для реактивних систем БМ-13 «Катюша».

Проблематика реалізації

Реалізація програми супроводжувалася значними труднощами.

Основними проблемами були:

• великі втрати арктичних конвоїв від німецьких підводних човнів і авіації;
• складна логістика через Іран;
• сезонні обмеження навігації;
• політичні суперечності між союзниками щодо розподілу ресурсів;
• затримки поставок окремих видів озброєння.

Незважаючи на це, більшість вантажів успішно досягла місця призначення.

Повернення техніки після війни

Після завершення війни США вимагали повернути лише майно, яке залишалося придатним для мирного використання. Значна частина бойової техніки була втрачена в боях або списана.

Частину кораблів, суден і окремих видів обладнання було повернуто. Частину автомобілів, локомотивів і промислового обладнання СРСР залишив у себе. Після тривалих переговорів остаточне фінансове врегулювання між США та СРСР було досягнуте вже наприкінці ХХ століття: у 1990 році сторони погодили остаточну суму виплат за майно, що залишилося після війни.

Значення програми

Серед істориків тривають дискусії щодо того, наскільки вирішальним був ленд-ліз для перемоги СРСР. Проте більшість дослідників сходиться на тому, що:

• ленд-ліз не замінив власного військового виробництва СРСР;
• він істотно підвищив мобільність військ завдяки автомобільному транспорту;
• забезпечив армію дефіцитними матеріалами, пальним, продовольством і залізничною технікою;
• скоротив строки ведення війни та зменшив втрати союзників. 

Висновок

Програма ленд-лізу стала одним із наймасштабніших прикладів міжнародної військово-економічної співпраці в історії. За роки Другої світової війни вона забезпечила союзників величезними обсягами техніки, транспорту, сировини та продовольства. Для Радянського Союзу особливо важливими були автомобілі, локомотиви, авіаційне пальне, вибухові речовини та продовольство, які значно підвищили можливості тилового забезпечення та мобільність військ. Попри післявоєнні політичні суперечності щодо оцінки програми, ленд-ліз залишається одним із найважливіших факторів матеріальної підтримки антигітлерівської коаліції під час Другої світової війни.

Відео (українською) про програму ленд-ліз